Офтальмологія

Гострота зору – один із визначальних факторів, що впливає на якість життя людини, її самопочуття, працездатність та соціальні зв’язки. Із віком без належної уваги та контролю стану органу зору деякі хвороби очей можуть призвести до незворотних наслідків і все більше людей опиняється під загрозою зниження та втрати зору.


Діяльність компанії «Байєр» зосереджена навколо лікування порушень зору внаслідок таких захворювань:

Офтальмологічні захворювання

Вікова макулодистрофія, або вікова макулярна дегенерація (ВМД) – хронічне прогресуюче захворювання, яке вражає центральну область сітківки ока – макулу – і веде до втрати центрального зору. Це небезпечне захворювання майже невідоме широким верствам населення. Однак це найбільш поширена причина серйозних порушень зору і сліпоти у людей старших 65 років.


Первинні симптоми макулодистрофії


Первинними симптомами вікової макулодистрофії може бути поява прозорих і напівпрозорих нерухомих плям і викривлення прямих ліній. Захворювання зазвичай вражає одне око, а потім може поширюватися на друге. Надалі ознаки макулодистрофії можуть проявлятися, наприклад, при читанні, коли людина намагається фіксувати свій погляд на буквах, але замість них бачить розпливчату пляму. Згодом це пляма росте, у результаті чого людина може бачити, наприклад, годинник, але не час, який він показує, розпізнавати силует особи, але не її риси обличчя.


Як розвивається вікова макулодистрофія?


Існує дві форми ВМД – суха та волога (син.: неоваскулярна, ексудативна). Суха форма прогресує повільно, обмежено впливаючи на втрату зору. Волога форма макулодистрофії викликає набагато серйозніші порушення зору. Ця форма захворювання характеризується утворенням під сітківкою нових, але незрілих й крихких кровоносних судин (процес неоваскуляризації) й просочуванням рідини з них, що призводить до набряку сітківки й порушень зору. Отже, товщина сітківки за даними оптичної когерентної томографії (ОКТ) є важливим параметром оцінки активності захворювання. В результаті недостатнього надходження поживних речовин нервові клітини сітківки поступово відмирають, а центральний зір може бути втрачено всього за кілька років. У більшості пацієнтів з вологою ВМД, які не отримують лікування, в найближчі 2 роки після встановлення діагнозу, спостерігається прогресування хвороби до важкої втрати зору ураженого ока.


Пацієнти з порушенням зору внаслідок вологої ВМД вимушені пристосовуватись, відчуваючи обмеження у своїх діях у повсякденному житті, наприклад, під час читання, керування автомобілем, у догляді за собою, спілкуванні з близькими людьми. Крім того, втрата зору, пов'язана з вологою ВМД, значно збільшує ризик падінь і переломів, які, у свою чергу, можуть призводити до госпіталізації та інших ускладнень.


Лікування вологої вікової макулодистрофії


В даний час для лікування вологої ВМД використовуються інтравітреальна терапія лікарськими препаратами, які пригнічують специфічний білок, відомий як фактор росту ендотелію судин (Vascular Endothelial Growth Factor – VEGF). Ця речовина відповідає за формування нових кровоносних судин, в тому числі і патологічних в області сітківки. У дослідженнях було показано, що у пацієнтів з вологою ВМД застосування анти-VEGF-препаратів не тільки запобігає втраті зору, але й може відновлювати втрачену гостроту зору за умови вчасного початку лікування.


Тромбоз вен сітківки ока – це захворювання очей, викликане гострим порушенням кровообігу в венах сітківки. В залежності від локалізації тромбоз вен сітківки можна розділити на тромбоз (закупорку) самої центральної вени (ТЦВС) сітківки і закупорку її гілок – тромбоз гілок центральної вени сітківки (ТГЦВС).


Тромбоз вен сітківки (ТВС) займає друге місце серед причин втрати зору переважно у людей віком 50 років. Незважаючи на те, що ризик розвитку ТВС з віком збільшується, багато людей з даною патологією все ще знаходяться в працездатному віці.


Існують різні фактори, які можуть сприяти ризику утворення тромбів у венах сітківки: вікові зміни, високий артеріальний тиск в анамнезі, цукровий діабет, високий рівень холестерину, паління, відкрита кутова глаукома і патологічні стани, що сприяють підвищенню згортання крові.


Тромбоз вен сітківки, який може призвести до серйозного порушення зору


Тромбоз вен сітківки (світлочутливої нервової тканини, що вистилає поверхню задньої частини ока) без належного лікування може призвести до ряду ускладнень. Одним з таких ускладнень є недостатнє надходження кисню до сітківки, що призводить до утворення підвищеного рівня білку, відомого як фактор росту ендотелію судин (Vascular Endothelial Growth Factor – VEGF). Як наслідок, це може спричинити утворення нових, але незрілих й крихких кровоносних судин, крізь які відбувається проникнення рідини, що викликає набряк сітківки в зоні макули, центральної частини сітківки, відповідальної за здатність бачити дрібні предмети. Подібні зміни призводять до зниження зору. Тромбоз центральної вени сітківки може розвинутися протягом декількох годин і проявляється у вигляді раптового безболісного погіршення або повної втрати зору одного ока. Часті скарги при тромбозі гілок вени – туман або темні плями перед очима, викривлення предметів, що суттєво впливає на самопочуття та працездатність людини.


Раннє виявлення тромбозу вен сітківки


Пізня діагностика та несвоєчасний початок терапії може призвести до незворотного пошкодження сітківки, що може обмежити можливість поліпшення зору у пацієнта. У випадках раптової або поступової втрати зору проводиться обов'язкове обстеження сітківки (офтальмоскопія). Направивши пучок світла на задню частину ока, лікар розглядає через зіницю дрібні судини. Якщо у пацієнта розвинувся тромбоз вен сітківки, то на очному дні будуть візуалізовані розширені і роздуті вени, а також крововиливи у сітківку.


Лікування тромбозу вен сітківки


Лікування антиангіогенними (анти-VEGF) препаратами може сприяти зменшенню проникності судин і набряку, в результаті чого запобігати ушкодженню сітківки та допомагати у відновленні зору.


За останні роки з відкриттям нових препаратів, що блокують VEGF, були досягнуті вражаючі успіхи в лікуванні ТВС. Застосування даних препаратів дає можливість пацієнтам не тільки запобігти втраті зору, але й відновити втрачену гостроту зору.


Цукровий діабет – це хронічне захворювання, яке розвивається в результаті нездатності організму виробляти достатню кількість гормону інсуліну або неможливості ефективно його використовувати, і діагностується при виявленні підвищеного рівня цукру в крові (гіперглікемії). Пацієнти, які хворіють на цукровий діабет, схильні до високого ризику розвитку ускладнень, які порушують роботу різних органів. Одне з них – діабетична ретинопатія, яка може викликати серйозну втрату зору.


Око, сітківка і макула


Сітківка – це світлочутлива нервова тканина, що вистилає поверхню задньої частини ока і містить клітини, фоторецептори, які перетворюють світло, що потрапляє до очей, у нервові імпульси, які розпізнає мозок. У сітківці існує два типи фоторецепторів: палички, які спеціалізуються на баченні при слабкому освітленні, та колбочки – відповідальні за кольоровий зір. Колбочки найбільш щільно сконцентровані в області сітківки – макули, яка відповідає за центральний зір (наприклад, необхідний для читання або водіння автомобіля).


Як цукровий діабет порушує зір?


Сітківка також містить багато дрібних і ніжних кровоносних судин (капілярів), які постачають фоторецептори киснем і поживними речовинами. При недостатньому контролі цукрового діабету, постійно підвищений рівень глюкози у крові може пошкоджувати капіляри сітківки. Пошкодження капілярів, а також нестача живлення сітківки сприяють посиленому виробленню білка, фактору росту ендотелію судин (Vascular Endothelial Growth Factor – VEGF). Високі рівні VEGF викликають підвищення проникності судин. В результаті цього відбувається проникнення рідини з капілярів у сітківку. Крім цього, VEGF стимулює ріст нових кровоносних судин (процес називається неоваскуляризацією), через які також може проникати рідина.


Що таке ДНМ?


В результаті проникнення рідини з судин у сітківку, розвивається діабетичний набряк макули (ДНМ), який деформує тканини і викликає погіршення зору. Приблизно у половини пацієнтів з ДМН зір погіршується на 2 та більше рядків таблиці оцінки гостроти зору за 2 роки. При відсутності лікування діабетичний набряк макули може призвести до повної втрати центрального зору.


Порушення зору внаслідок ДНМ істотно погіршує якість життя пацієнтів. Втрата зору зменшує незалежність і продуктивність праці людини, обмежує її соціальні зв'язки та знижує її здатність здійснювати повсякденну діяльність. У зв'язку з тим, що ДНМ вражає дорослих людей працездатного віку, які страждають на цукровий діабет, кожна додана або збережена літера має дуже важливе значення для підтримки нормальної життєдіяльності людини.


Як можна запобігти розвитку ДНМ?


Якщо пацієнт хворий на цукровий діабет, найважливіше – забезпечити суворий контроль рівня цукру у крові, щоб уникнути пошкодження дрібних капілярів очей. Також важливо регулярно відвідувати офтальмолога, для того щоб якомога раніше виявити і почати лікування уражень сітківки. При зниженні чіткості зору або його помутнінні, необхідно зробити позаплановий візит до офтальмолога і повідомити йому про всі наявні симптоми.


Лікування діабетичного макулярного набряку


Раніше основним методом лікування ДНМ було застосування лазерної терапії, проте на сьогоднішній день з'явилися нові ефективні засоби. До широкої практики увійшло застосування нового класу лікарських препаратів, які діють на VEGF (анти-VEGF-терапія). Після введення в око шляхом здійснення ін’єкції такі лікарські препарати пригнічують дію VEGF і дозволяють зменшити набряк і поліпшити зір. На сьогодні, анти-VEGF-терапія є основним методом лікування ДНМ.

Міопічна хоріоїдальна неоваскуляризація – це захворювання органу зору, яке при відсутності належного лікування може призвести до сліпоти.


Що таке міопія?


Міопія або короткозорість. При нормальній гостроті зору очне яблуко має кулясту форму. Промені світла проникають в око і фокусуються на сітківці, світлочутливій тканині у задній частині ока, в результаті чого зображення виходить чітким.


При міопії очне яблуко злегка видовжене, і промені світла, проникаючи в око, фокусуються перед сітківкою, через що предмети, які розташовані далеко, здаються розпливчастими або не у фокусі, а предмети, які знаходяться близько, видно чітко. Міопія зустрічається у багатьох людей і зазвичай коригується окулярами або контактними лінзами.


У деяких людей, які страждають на міопію високого ступеня (-6 D і більше), очне яблуко видовжене дуже сильно, що призводить до розтягнення і стоншення різних частин ока: склери (білкової оболонки), сітківки і хоріоідеї (шару кровоносних судин між сітківкою і склерою). Це захворювання називається патологічною міопією і носить дегенеративний характер, тобто з часом посилюється.


Що таке міопічна хоріоїдальна неоваскуляризація?


Патологічна міопія може призвести до захворювання, відомого як міопічна хоріоїдальна неоваскуляризація (міопічна ХНВ). Основним проявом цієї патології є утворення нових, недосконалих патологічних кровоносних судин хоріоідеї, з яких може проникати рідина, викликаючи набряк в сітківці. У людей з міопічною ХНВ може проявлятись зниження гостроти зору, викривлене сприйняття форми оточуючих предметів (метаморфопсія) і / або поява сліпих або сірих плям в центральному полі зору (скотома). Міопічна ХНВ є серйозним захворюванням, яке при відсутності лікування може призвести до значної втрати зору.


Через що виникає міопічна хоріоїдальна неоваскуляризація?


Фактор росту ендотелію судин (Vascular Endothelial Growth Factor – VEGF) являє собою природний білок, який в нормі бере участь в процесі утворення нових кровоносних судин (ангіогенез) для підтримки росту тканин і органів тіла. При цьому анатомічні зміни, що відбуваються в оці при патологічній міопії, призводять до дегенерації сітківки, нестачі її живлення, що в свою чергу стимулює вироблення VEGF і ріст патологічних судин там, де цього не повинно бути.


Лікування міопічної хоріоїдальної неоваскуляризації


В даний час широко застосовується терапія міопічної хоріоїдальної неоваскуляризації з безпосередньою дією на VEGF (анти-VEGF терапія). Функція лікарських препаратів цієї групи полягає в блокуванні дії VEGF, що пригнічує ріст патологічних кровоносних судин.


Рекомендація пацієнтам


Кожен організм реагує на лікарські препарати по-різному. Стверджувати, які ліки будуть найбільш ефективними саме для вас, неможливо. Тому перед застосуванням проконсультуйтесь, будь ласка, зі своїм лікарем.